Робота неповнолітнього на підприємстві
Охорона праці неповнолітніх є важливою складовою системи безпеки на виробництві,
оскільки молоді працівники, через відсутність досвіду та фізичні особливості організму,
більш вразливі до нещасних випадків та травм. У багатьох країнах, зокрема в Україні, для
забезпечення належних умов праці для неповнолітніх існують спеціальні нормативно-правові
акти, які встановлюють обмеження та вимоги до організації праці для осіб, які не досягли 18
років.
В Україні охорона праці неповнолітніх регулюється кількома основними нормативно-
правовими актами:
1. Кодекс законів про працю України (КЗпП) — в ньому містяться загальні правила
щодо умов праці, зокрема й для неповнолітніх.
2. Закон України «Про охорону праці» — регламентує загальні вимоги щодо створення
безпечних умов праці на підприємствах.
3. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які
спричинили втрату працездатності» — встановлює правила, які забезпечують
соціальний захист працівників, у тому числі неповнолітніх.
4. Інші нормативні документи — зокрема постанови Кабінету Міністрів України, які
містять конкретні вимоги щодо праці неповнолітніх.
Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. в ст. 1 так визначає охорону
праці: «Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-
технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження
здоров’я і працездатності людини в процесі роботи». Чимало керівників підприємств різних
організаційно-правових форм, які використовують працю найманих працівників
безвідповідально ставляться до обов’язків щодо створення здорових і безпечних умов праці,
часто розглядають ці питання як другорядні та не завжди дотримуються вимог з охорони
здоров’я.
Заходи з попередження нещасних випадків
1. Навчання безпеці праці. Перед початком роботи неповнолітнім обов'язково
проводиться інструктаж з охорони праці. Вони повинні бути ознайомлені з
потенційними небезпеками на робочому місці і знати, як діяти в екстрених ситуаціях.
2. Контроль за дотриманням норм. Підприємства зобов'язані регулярно перевіряти стан
охорони праці, в тому числі для неповнолітніх працівників, і вживати заходів для
усунення порушень.
3. Психологічний супровід. Крім фізичної безпеки, важливо забезпечити психологічний
комфорт молодого працівника. Це може включати допомогу в адаптації до нового
колективу, підтримку у разі стресових ситуацій, а також консультації з питань прав
працівника.
Держава враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості неповнолітніх і виявляє
турботу про здоров’я молодого покоління. Неповнолітні, тобто особи, що не досягли
вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в
галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються
пільгами, встановленими законодавством України (ст.187 КЗпП України).
В інтересах охорони здоров’я неповнолітніх забороняється застосування їх праці на важких
роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних
роботах. Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких
забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 31 березня 1994 p. №46 (Кодекс законів про працю України з
постатейними матеріалами).
Робота неповнолітніх не повинна заважати їхньому навчанню, тому законодавство
передбачає обмеження щодо роботи вночі та на вихідних днях. Для осіб, які навчаються,
робота має бути погоджена з навчальним процесом. (ст. 192 КЗпП).
Звільнення працівників, молодших 18 років, з ініціативи власника або уповноваженого ним
органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою
відповідного комітету у справах неповнолітніх (комітети і служби у справах неповнолітніх
створено відповідно до Закону України від 25 січня 1995 р. «Про органи і служби у справах
неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх»). При цьому звільнення з підстав,
зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, провадиться лише у виняткових випадках і не
допускається без працевлаштування (ст. 198 КЗпП).
Зокрема, до роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються
підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським
свідоцтвом. До тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до
15 років не допускаються. Перед допуском до роботи неповнолітніх працівників обов'язково
проводиться медичний огляд. Це необхідно для того, щоб переконатися, що молода людина
не має протипоказань для виконання певної роботи. Для неповнолітніх встановлено
обмеження щодо тривалості робочого дня. Згідно з законодавством, неповнолітнім до 16
років дозволено працювати не більше ніж 24 години на тиждень, а неповнолітнім віком від 16
до 18 років — не більше ніж 36 годин на тиждень. Обов’язковим повинен бути рівномірний
розподіл тижневого робочого часу за днями п’яти- або шестиденного робочого тижня. Робота
підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу.
При цьому застосовуються наступні обмеження щодо ваги вантажу:
при короткочасній роботі для юнаків та дівчаток з:
o 14 років — 5 та 2,5 кг відповідно,
o 15 років — 12 та 6 кг відповідно,
o 16 років — 14 та 7 кг відповідно,
o 17 років — 16 та 8 кг відповідно;
при тривалій роботі для юнаків та дівчаток з:
o 15 років — 8,4 та 4,2 кг відповідно,
o 16 років — 11,2 та 5,6 кг відповідно,
o 17 років — 12,6 та 6,3 кг відповідно.
Головний спеціаліст відділу профілактики та розслідування нещасних
випадків Управління контрольно-перевірочної роботи Головного
управління Пенсійного фонду України у Волинській області Анатолій Ляшук.
